Пшениця
Ячмінь
Жито
Тритикале
Овес
Ретарданти для зернових
✓ В 00144 · 2030Залиште номер - агроном передзвонить і порадить препарат, норму та схему.
5 л
Агрохімічні технологіїТрінекс - ретардант на трінексапак-етилі 250 г/л для пшениці та ячменю. Він гальмує синтез активних гіберелінів, вкорочує міжвузля, що ростуть у момент обробки, і потовщує соломину. Головна перевага групи - широке вікно: від кінця кущіння до прапорцевого листа, мʼяка дія без ризику деформації колосу і робота в прохолодну погоду, коли етефон ще не можна.
| Діюча речовина | трінексапак-етил, 250 г/лЦиклогександіони (ацилциклогександіони) - інгібітори пізніх етапів синтезу гіберелінів |
|---|---|
| Форма препарату | Концентрат емульсії (к.е.) |
| Фасування | 5 л |
| Культури | Пшениця озима, Пшениця яра, Ячмінь озимий, Ячмінь ярий |
| Робочий розчин | 150–300 л/га; на густому стеблостої - 200–300 л/га |
| Клас небезпеки | 2 клас (небезпечний) для людини; робота в рукавичках, окулярах і респіраторі |
| Реєстрація в Україні | Номер посвідчення не наводимо: чинного запису в реєстрі на дату публікації немає; норми - практичний діапазон, звіряйте з етикеткою |
| Термін зберігання | Гарантійний строк і дата виготовлення - на етикетці партії; зберігати в заводській закритій тарі |
| Виробник | Агрохімічні технології, Україна |
Трінексапак-етил - наймʼякший і водночас найгнучкіший ретардант для зернових. Його вносять тоді, коли посів уже показує, яким буде стеблостій: кущіння завершилося, почався вихід у трубку, видно густоту і силу росту. Саме в цей момент агроном вирішує, чи є ризик вилягання, і Трінекс дає можливість відповісти на цей ризик дозовано.
Препарат блокує останні кроки синтезу гіберелінів - гормонів, що розтягують клітини стебла. Міжвузля, які ростуть у момент обробки та 2–3 тижні після неї, стають коротшими, а стінки соломини - товщими. Рослина не отримує шоку: гібереліни, що вже є, працюють далі, нові просто не утворюються в активній формі. Тому трінексапак рідко дає фітотоксичність, навіть коли погода після обробки змінюється.
Останній запис препарату в реєстрі передбачав пшеницю 0,4–0,6 л/га і ячмінь 0,4–0,8 л/га, однократно, проти вилягання та для підвищення врожайності. Цей запис діяв до кінця 2024 року, тому номер посвідчення ми не наводимо, а норми даємо як практичний діапазон - звіряйте з етикеткою партії.
У нашому каталозі трінексапак-етил 250 г/л є в чотирьох препаратах: Трінекс, Моддус 250, Еріні і Штефемод. Мокса містить 252 г/л, Кальма - 175 г/л. Трінекс відтворює концентрацію оригінального Моддуса і ті самі норми для пшениці та ячменю, тож агрономічна логіка однакова: 0,4 л/га - помірний ризик, 0,6 л/га - високий фон азоту та високорослий сорт, до 0,8 л/га - ячмінь, який лягає найлегше.
Крім вкорочення стебла, трінексапак має корисні побічні ефекти. Коренева система отримує більше асимілятів і глибше проникає в ґрунт, рослини краще переносять короткі періоди посухи. На густих посівах вирівнюється висота стебел, колоси знаходяться в одному ярусі, що полегшує захист колосу фунгіцидом і збирання.
Типові ситуації. У Степу озима пшениця на чорному пару після вологої осені часто виходить у зиму перерослою, і навесні рішення про ретардант залежить від квітня: є волога і азот - Трінекс у кінці кущіння, настала посуха - краще відмовитися. У Лісостепу та на Поліссі, де травневі дощі з вітром кладуть посіви частіше, ретардант на високорослих сортах і пивоварному ячмені по високому азоту працює майже щороку. На легких піщаних ґрунтах Полісся цінніша не висота, а коріння: там трінексапак тримає рослину від вивертання.
Якщо посів після обробки все одно ліг, розберіться з причиною: обробка на кущінні по дуже густому стеблостою і пізній азот могли дати ріст верхніх міжвузлів уже після того, як дія трінексапаку скінчилася. У такому разі наступного сезону планують етефон на прапорцевому листі як другий крок, а не підвищують норму Трінекса.
Каністра 5 л обробляє від 6 до 12 га залежно від норми. Для сильних ризиків вилягання Трінекс поєднують з хлормекват-хлоридом у кущіння або з етефоном у фазі прапорцевого листа - дві діючі речовини працюють на різні міжвузля.
Трінексапак-етил - проретардант з групи ацилциклогександіонів. У рослині ефір гідролізується до трінексапак-кислоти, яка імітує 2-оксоглутарат і блокує діоксигенази, що перетворюють неактивний гіберелін GA20 на активний GA1. Результат - дефіцит саме тих гіберелінів, що відповідають за розтягування клітин у міжвузлях. Поглинання листям швидке: основна частина речовини проходить у рослину за 1–2 години, після чого короткий дощ ефект уже не змиває. Далі трінексапак рухається по ксилемі та флоемі до меристем і міжвузель, що ростуть. Перші ознаки дії - через 4–7 днів: сповільнюється видовження стебла, листя набуває темнішого кольору. Важлива відмінність від хлормекват-хлориду: хлормекват гальмує ранні етапи синтезу гіберелінів і найкраще працює на кущінні, трінексапак - пізні етапи, тому його вікно зсунуте на вихід у трубку. Від етефону відмінність ще більша: етефон виділяє етилен і працює на прапорцевому листі та пізніше, але різкіше і з ризиком для колосу. Ефект трінексапаку дозозалежний і передбачуваний: вкорочення стебла на 5–15 %, у ячменю до 20 %. Дія триває 2–4 тижні, тобто охоплює міжвузля, що формуються в цей період. Ґрунтової дії немає, у ґрунті речовина швидко розкладається мікроорганізмами.
Трінексапак працює в ширшому діапазоні температур, ніж етефон: вже з 8–10 °C при активному рості посіву, оптимум 12–20 °C. У спеку понад 25 °C обробку краще переносити на ранок або вечір. Заморозки за 3 доби до і після обробки небажані: пошкоджений посів ретардант лише додатково гальмує. Стан посіву вирішальний. Трінекс вносять тільки на здоровий, добре забезпечений азотом посів, що активно росте. У посуху, при нестачі азоту, ураженні кореневими гнилями ретардант не потрібен: такі посіви рідко лягають, а стрес від обробки знизить урожай. Фаза. Для пшениці практичне вікно - кінець кущіння - другий вузол (ВВСН 29–32) при нормі 0,4–0,5 л/га, до прапорцевого листа (ВВСН 37–39) - ближче до 0,6 л/га. Для ячменю - від першого вузла до прапорцевого листа, 0,4–0,8 л/га. Пізніше, в колосіння, трінексапак вже не працює на стебло і не потрібен. Сорти реагують неоднаково: короткостебельні сорти з міцною соломиною часто не потребують ретарданту, а на високорослих різниця у висоті після обробки становить 8–15 см.
| Культура | Норма | Проти чого; фаза; кратність; строк очікування |
|---|---|---|
| Пшениця озима та яра | 0,4–0,6 л/га | проти вилягання; кінець кущіння - прапорцевий лист (ВВСН 29–39); однократно; строк очікування - за тарною етикеткою |
| Ячмінь озимий та ярий | 0,4–0,8 л/га | проти вилягання; перший вузол - прапорцевий лист (ВВСН 31–39); однократно |
Норми наведено за останнім записом препарату в реєстрі, що діяв до кінця 2024 року. Чинного номера на дату публікації немає, тому це практичний діапазон - звіряйте з етикеткою партії. Ранні обробки (кінець кущіння) - нижня межа, пізні (прапорцевий лист) та високий азотний фон - верхня.
Ретарданти для зернових
✓ В 00144 · 2030Ретарданти для зернових
Ретарданти для зернових
✓ А 09619 · 2032У прозору банку на 1 л налийте воду з того самого джерела, що й для обприскувача. Додавайте компоненти в пропорції до норм на гектар у порядку: гранули (WG) → суспензії (SC) → емульсії (EC, Трінекс) → розчини (SL) → адʼюванти, перемішуючи після кожного. Зачекайте 15–30 хвилин. Пластівці, масляна плівка, осад, розшарування чи сильне піноутворення означають, що суміш не годиться. Якщо все однорідно - перемішайте ще раз і перевірте, чи немає осаду на дні.
Ретарданти не діють на шкідливі організми, тому класичної резистентності до трінексапаку немає. Ризик інший - звикання до щорічної обробки без оцінки поля. Ретардант має сенс лише там, де є реальний ризик вилягання: високорослий сорт, високий азот, загущення, вологий рік. Щоб отримати стабільний результат, у технологіях з високим ризиком поєднують механізми: хлормекват-хлорид на кущінні або трінексапак на виході в трубку, етефон на прапорцевому листі. Двічі за сезон трінексапак не вносять: друга обробка тим самим механізмом дає надмірне вкорочення без додаткової стійкості.
Каністра 5 л. На нормі 0,4 л/га вона обробляє 12,5 га, на 0,5 л/га - 10 га, на 0,6 л/га - 8,3 га, на 0,8 л/га - 6,25 га. Для 100 га пшениці на 0,5 л/га потрібно 50 л, тобто 10 каністр; для 100 га ячменю на 0,6 л/га - 60 л, 12 каністр. Робочого розчину при 200 л/га на 100 га - 20 000 л. Найчастіше Трінекс вносять разом з фунгіцидом Т1, тож окремого проходу техніки не потрібно.
Трінекс vs Моддус 250. та сама діюча речовина в тій самій концентрації - трінексапак-етил 250 г/л, ті самі норми для пшениці 0,4–0,6 л/га і ячменю 0,4–0,8 л/га; у Моддуса чинне посвідчення
Трінекс vs Кальма. у Кальми трінексапак-етил 175 г/л, тому для того самого вмісту діючої речовини її норма вища приблизно в 1,4 раза
Трінекс vs Еріні. Еріні - теж трінексапак-етил 250 г/л, зареєстрований на зернові колосові 0,4–0,6 л/га; агрономічно взаємозамінні
Трінекс vs Цикоган (хлормекват-хлорид). хлормекват працює раніше, на кущінні, і вимагає 1–2 л/га; трінексапак - на виході в трубку і мʼякше діє на колос
Трінекс vs Церон 480 (етефон). етефон - пізнє вікно (прапорцевий лист) і сильніше вкорочення верхніх міжвузлів, але чутливий до спеки; трінексапак безпечніший і гнучкіший
стебло вже сформоване, ефекту немає; вікно - до прапорцевого листа
стрес плюс гальмування росту - втрата продуктивних стебел; спершу волога, потім ретардант
надмірне вкорочення і затримка розвитку; на кінці кущіння - нижня межа
опік і нерівномірне вкорочення; добрива вносять окремо
ефір гідролізується, ефект слабшає; вода з pH 5–7
друга доза того самого механізму не дає стійкості; при потребі - етефон на прапорцевому листі
вилягання там рідко, а недобір від стресу реальний; оцінюйте поле перед рішенням
подвійна доза вкорочує стебло занадто сильно; маркери або навігація
два гальмівні фактори одночасно затримують ріст; спершу відновлення посіву, потім ретардант
розчин лягає на верхні листки, міжвузля нижнього ярусу недоотримують дозу; 200–300 л/га і середня крапля
Зберігати в заводській закритій каністрі, у сухому провітрюваному складі для засобів захисту рослин, при температурі від 0 до +35 °C, окремо від харчових продуктів і кормів. Концентрат емульсії не заморожувати: після замерзання можливе розшарування. Перед використанням каністру струсити.
Діюча речовина і концентрація однакові - трінексапак-етил 250 г/л, норми для пшениці та ячменю збігаються. У Моддуса чинне посвідчення; у Трінекса чинного номера на дату публікації немає.
Від кінця кущіння до появи прапорцевого листа (ВВСН 29–39). На ранній фазі - 0,4–0,5 л/га, ближче до прапорцевого листа - 0,6 л/га.
0,4–0,8 л/га від першого вузла до прапорцевого листа. Ячмінь лягає найлегше, тож верхня межа тут доречна частіше, ніж на пшениці.
Так, це звичайна практика в обробці Т1 або Т2. Тест у банці обовʼязковий.
Так, трінексапак працює вже з 8–10 °C при активному рості посіву, тобто раніше і надійніше за етефон.
Так, суміш на кущінні - вихід у трубку поширена на ячмені та пшениці; норми обох беруть з нижньої межі.
Основна частина трінексапаку поглинається за 1–2 години, після цього дощ ефект не змиває.
Зазвичай ні, к.е. має власні емульгатори. Адʼювант доречний у суху погоду і тільки після тесту в банці.
Трінексапак двічі за сезон не вносять. Якщо ризик вилягання дуже високий, другу обробку роблять етефоном у фазі прапорцевого листа.
5 л - це 12,5 га при 0,4 л/га, 10 га при 0,5 л/га, 8,3 га при 0,6 л/га, 6,25 га при 0,8 л/га.
Прямого впливу на якість немає; опосередковано поле, що стоїть, дає виповнене зерно і не проростає в колосі.
Останній запис Трінекса в реєстрі діяв до кінця 2024 року. Чинного запису на дату публікації немає, а номер ми показуємо лише коли він діє.
Найчастіше обробка була рано, на кущінні, а пізній азот і дощі дали ріст верхніх міжвузлів після закінчення дії. Наступного разу додайте етефон на прапорцевому листі.
Здебільшого ні: у посуху посіви рідко лягають, а гальмування росту лише додасть стресу.
Ні, з КАС і рідкими добривами не змішують: опік листя і нерівномірне вкорочення. Добрива вносять окремо.