Соняшник
Гербіциди для соняшнику, стійкого до трибенурон-метилу
Залиште номер - агроном передзвонить і порадить препарат, норму та схему.
0,5 кг
Агрохімічні технологіїГренадер Максі - гербіцид компанії «Агрохімічні технології» для озимої пшениці на двох сульфонілсечовинах: трибенурон-метил 562,5 г/кг і тифенсульфурон-метил 187,5 г/кг. 20–35 г/га закривають широкий спектр однорічних дводольних і пригнічують осоти. Таку саму пару трибенурон + тифенсульфурон без третього компонента в каталозі має ще тільки Експрес Голд, у тих самих концентраціях; препарат зручний як гнучка база, до якої за потреби додають партнера іншої групи.
| Діюча речовина | трибенурон-метил, 562,5 г/кг + тифенсульфурон-метил, 187,5 г/кгСульфонілсечовини, HRAC група 2 (колишня B) - інгібітори ацетолактатсинтази (ALS) |
|---|---|
| Форма препарату | Гранули, що диспергуються у воді (в.г.) |
| Фасування | 0,5 кг |
| Культури | Пшениця озима |
| Робочий розчин | 200–300 л/га; з неіонним ПАР; на густому стеблостої - ближче до 300 л/га |
| Клас небезпеки | 3 клас (помірно небезпечний) для людини |
| Реєстрація в Україні | Посвідчення № А 05928чинне до 31.12.2026 |
| Термін зберігання | Гарантійний строк і дата виготовлення - на етикетці партії; гранули зберігати в щільно закритій тарі, подалі від вологи |
| Виробник | Агрохімічні технології, Україна |
Весняна обробка озимої пшениці проти дводольних - найбільш масова гербіцидна операція в зерновому клині, і саме тут сульфонілсечовини тримаються десятиліттями: низька норма, широкий спектр, мʼякість до культури, робота в прохолодну погоду. Гренадер Максі поєднує дві з них у співвідношенні 3:1, і кожна відповідає за своє.
Трибенурон-метил - основа: лобода, щириця, гірчиця, грицики, зірочник, осоти та молочай у фазі розетки. Тифенсульфурон-метил додає ромашку, гірчаки, кропиву, падалицю ріпаку і соняшнику (крім гібридів, стійких до сульфонілсечовин), покращує дію по волошці. Разом вони дають швидшу і рівнішу картину, ніж кожен окремо, а грамових норм при цьому потрібно мало.
Норма - 20–35 г/га, обробка одна за сезон. У грамах діючих речовин це 11,3–19,7 г трибенурону і 3,8–6,6 г тифенсульфурону на гектар. Нижня межа - для молодих однорічних бурʼянів у фазі 2–4 листків і помірної забуреності. 30–35 г/га - для сильної забуреності, перерослих бурʼянів, осотів у розетці і ромашки. Препарат вносять із неіонним ПАР: без нього гранули на восковому листі бурʼянів працюють помітно слабше.
Вікно застосування широке - від фази 2–3 листків пшениці до появи прапорцевого листка. Проте ефективність визначає фаза бурʼянів, а не культури: однорічні дводольні - 2–6 листків, осоти - розетка до початку стеблування. Весняна обробка після відновлення вегетації, коли бурʼяни активно ростуть, - типовий сценарій. Сульфонілсечовини працюють уже від +5 °C, тому Гренадер Максі можна ставити рано, коли гормональні гербіциди ще не діють.
Як це виглядає в різних зонах. У Степу весна часто коротка й суха: після відновлення вегетації бурʼяни швидко проходять чутливі фази, а верхній шар ґрунту пересихає вже у квітні. Тут Гренадер Максі ставлять у перші теплі дні, поки ромашка і гірчаки ще в розетці, а по щільному фону беруть 30–35 г/га. У Лісостепу строки ширші, але саме там найчастіше трапляються повторні хвилі сходів після дощів; обробка по першій хвилі, коли друга ще не зійшла, лишає поле частково відкритим, тож варто дочекатися масових сходів. На Поліссі, на легких піщаних ґрунтах, озима пшениця нерідко слабша, а весна холодніша: препарат працює і в прохолоду, проте головне - не накладати обробку на заморозки і на пригнічений посів.
Якщо результат розчарував. Через 2–3 тижні після обробки пройдіть поле і подивіться, які саме бурʼяни вижили. Живі молоді рослини ромашки чи маку поруч із загиблими сусідами - ознака можливої стійкості до групи 2, а не поганої роботи обприскувача; такі поля наступного сезону ведуть з ауксином у баку. Вцілілі переростки підмаренника - очікувана межа спектра, їх закриває флуроксипір. Живі смуги вздовж проходів - це вже техніка: знесення або забиті розпилювачі. Повторно Гренадер Максі в той самий сезон не вносять: добивають препаратом іншої групи в межах його регламенту.
Чесно про межі. Обидві речовини - HRAC група 2, отже антирезистентної пари в препараті немає. На полях, де роками використовували лише сульфонілсечовини, популяції ромашки, маку, зірочника чи щириці можуть бути вже стійкими. Підмаренник чіпкий пара бере лише в ранніх фазах, фіалку і вероніку - слабко. Для таких полів Гренадер Максі поєднують із партнером іншої групи - дикамбою, 2,4-Д, флуроксипіром або амінопіралідом.
Препарат має чинне посвідчення А 05928 до 31.12.2026. У переліку культур - пшениця озима; для ярої пшениці, ячменю, вівса й жита в цій картці норм не наводимо.
Місце в сезоні. До Гренадера Максі на озимій пшениці зазвичай іде лише протруєння насіння і, за потреби, осіння обробка проти злаків; сам препарат - основна весняна гербіцидна обробка після відновлення вегетації. Після нього - регулятор росту і перша фунгіцидна обробка в кущіння - вихід у трубку, далі захист прапорцевого листка і колоса. Бакові суміші з фунгіцидом чи регулятором можливі, але тільки після тесту в банці і без олійних адʼювантів.
Трибенурон-метил і тифенсульфурон-метил - сульфонілсечовини, HRAC група 2 (за старою класифікацією - B). Обидві блокують ацетолактатсинтазу (ALS) - фермент синтезу валіну, лейцину та ізолейцину. Без цих амінокислот клітини меристем перестають ділитися, ріст бурʼяну зупиняється за кілька годин після поглинання. Надходження - переважно через листя, частково через коріння. Далі речовини рухаються флоемою і ксилемою до точок росту і коренів, тому пригнічуються й коренепаросткові осоти. Видимі симптоми зʼявляються через 5–7 днів: посвітління і антоціанове почервоніння молодих листків, некроз точки росту. Повна загибель - за 2–3 тижні, у прохолодну погоду - до 4 тижнів. Вибірковість до пшениці метаболічна: культура швидко гідролізує обидві молекули до неактивних сполук. Тифенсульфурон у ґрунті розкладається дуже швидко, трибенурон - за кілька тижнів, тому ґрунтова післядія мінімальна: препарат працює по бурʼянах, що зійшли, а не захищає поле від нових хвиль сходів. Дощ через 3–4 години після обробки вже не зриває ефект: за цей час основна частина речовин поглинається.
Діапазон температур для обробки - від +5 до +25 °C, найкраще +10…+20 °C при активному рості бурʼянів. У холод дія розтягується в часі, але не зникає. Вище +25 °C і в посуху бурʼяни гірше поглинають препарат, а пшениця повільніше його знешкоджує. На пшениці після обробки іноді видно легке посвітління листя, особливо після нічних заморозків або різких перепадів температури. Воно проходить за тиждень-два і на врожаї не позначається. Не обробляйте посів у стані стресу: після заморозків нижче -3 °C, у сильну посуху, по перезволоженому чи ураженому хворобами посіву. Не допускайте зносу на сусідні дводольні культури: для ріпаку, соняшнику, буряку, сої, овочів і саду навіть частки грама д.в. на гектар помітні. Вітер - до 3–4 м/с, крапля середня.
| Культура | Норма | Проти чого; фаза; кратність; строк очікування |
|---|---|---|
| Пшениця озима | 20–35 г/га | однорічні та деякі багаторічні дводольні бурʼяни; від 2–3 листків культури до появи прапорцевого листка, бурʼяни 2–6 листків, осоти - розетка; однократно; з неіонним ПАР |
Нижня межа 20–25 г/га - по молодих бурʼянах за помірної забуреності, 30–35 г/га - по переростках, осотах і ромашці. Препарат вносять із неіонним ПАР, дозу ПАР беріть з його етикетки. Інші зернові в перелік культур цієї картки не входять. Строк очікування - за тарною етикеткою.
Гербіциди для соняшнику, стійкого до трибенурон-метилу
Гербіциди для зернових проти дводольних бур'янів
✓ А 05786 · 2026
трибенурон-метил, 250 г/кг + тифенсульфурон-метил, 250 г/кг + флорасулам, 100 г/кг + антидот ізоксадифен-етил, 100 г/кг
Гербіциди для зернових проти дводольних бур'янів
Гербіциди для зернових проти дводольних бур'янів
У банку на 1 л налийте воду з того ж джерела, що й у бак, у пропорції до робочого розчину. Спершу гранули Гренадера Максі (WG) - повністю розчиніть, потім суспензії (SC), концентрати емульсії (EC), розчини (SL), наприкінці ПАР. Перемішуйте після кожного компонента. Через 15–30 хвилин оцініть: осад, пластівці, піна, що не осідає, розшарування - суміш не використовувати. Для сульфонілсечовин важливе ще й pH: кислий розчин (нижче 5) руйнує трибенурон за кілька годин, тому бакові суміші з кислими добривами готують безпосередньо перед обробкою.
Трибенурон і тифенсульфурон належать до однієї групи HRAC 2, тож усередині препарату ротації механізму немає. Група 2 - лідер світу за кількістю стійких видів, і в Україні стійкість до сульфонілсечовин уже є в ромашки, маку, зірочника, щириці, амброзії. Особливо швидко вона розвивається там, де в сівозміні з пшеницею стоять соняшник, стійкий до трибенурону, або технології з імідазолінонами - та сама група щороку. Практика: додавати до Гренадера Максі партнера іншої групи (синтетичні ауксини - HRAC 4) хоча б через рік; не занижувати норму; на соняшнику в тій самій сівозміні чергувати технології; помічати поодинокі живі рослини серед загиблих і не давати їм обнасінитися.
Розрахунок у грамах препарату. 20 г/га - 1 кг вистачає на 50 га; 25 г/га - на 40 га; 30 г/га - на 33 га; 35 г/га - на 28,6 га. На 100 га пшениці потрібно 2,0–3,5 кг залежно від забуреності. Фасовку дивіться в паспорті товару. ПАР і, за потреби, гормональний партнер - окремі позиції.
Гренадер Максі vs Гренадер. пара трибенурон 562,5 + тифенсульфурон 187,5 г/кг проти чистого трибенурону 750 г/кг; тифенсульфурон додає ромашку, гірчаки і падалицю; обидва HRAC 2
Гренадер Максі vs Триатлон. дві сульфонілсечовини проти трьох компонентів (трибенурон 300 + тифенсульфурон 300 + флорасулам 100 г/кг); флорасулам посилює підмаренник, але теж HRAC 2 - антирезистентної пари немає в жодному
Гренадер Максі vs Містард. пара проти монотрибенурону 750 г/кг; для полів із ромашкою і гірчаками пара ефективніша при нижчому навантаженні трибенуроном
Гренадер Максі vs Діален Супер 464. HRAC 2 проти HRAC 4 (2,4-Д + дикамба); різні механізми, тому це не заміна, а класичні партнери в одному баку
гранули гірше утримуються і поглинаються, ефект по ромашці й осотах слабшає; неіонний ПАР обовʼязковий
перерослі осоти і ромашка лише пригнічуються; орієнтуйтеся на фазу бурʼяну
пара їх контролює слабко; потрібен флуроксипір або інший партнер
трибенурон розпадається; готуйте розчин безпосередньо перед обробкою
підвищує навантаження на пшеницю; використовуйте неіонний ПАР
наступна обробка ріпаку, соняшнику, буряку чи сої дає опіки; промивка обовʼязкова
відбір стійких популяцій; чергуйте з ауксинами та іншими групами
пшениця в стресі гірше знешкоджує д.в.; перечекайте 2–3 дні
друга хвиля після дощів проростає вже по чистому полю; краще дочекатися масових сходів, препарат не має тривалої ґрунтової дії
Сухий склад для ЗЗР, від -10 до +30 °C, у щільно закритій оригінальній тарі. Гранули бояться вологи: відкриту банку закривайте одразу після відбору дози, інакше вони злипаються і гірше розчиняються. Зберігати окремо від насіння, добрив, продуктів і кормів. Порожню тару тричі промити, промивну воду - в бак обприскувача.
20–35 г/га: 20–25 г по молодих бурʼянах, 30–35 г по переростках, осотах і ромашці.
Так, неіонний ПАР суттєво підсилює дію. Олійні адʼюванти з сульфонілсечовинами не використовують.
Від 2–3 листків культури до появи прапорцевого листка. Орієнтуйтеся на фазу бурʼянів: 2–6 листків, осоти - розетка.
Так, від +5 °C. Дія повільніша, але результат буде. Це перевага перед гормональними гербіцидами ранньої весни.
Ріст зупиняється одразу, симптоми - через 5–7 днів, повна загибель - за 2–3 тижні, у холод - до 4 тижнів.
Пригнічує в фазі розетки на верхній нормі. Для надійного контролю осотів додають клопіралід або амінопіралід.
Тільки на молодий. Перерослий підмаренник закривають флуроксипіром або іншим партнером.
У переліку культур цієї картки - лише пшениця озима. Для інших зернових звіряйте з етикеткою партії.
Ґрунтова післядія мінімальна; наступного сезону можна сіяти звичайні культури сівозміни. У разі пересіву в тому ж сезоні - тільки зернові.
Сульфонілсечовини її не візьмуть. Потрібен гормональний партнер - дикамба чи 2,4-Д.
Через 3–4 години після обробки.
Гренадер - чистий трибенурон 750 г/кг. У Максі частину трибенурону замінено тифенсульфуроном, що додає ромашку, гірчаки і падалицю.
Обробляти в перші теплі дні після дощу чи роси, коли бурʼяни відновили ріст, і тримати норму ближче до 30–35 г/га. Дія в посуху повільніша, результат оцінюйте пізніше.
Це може бути ознакою стійкості популяції до групи 2. Наступного сезону на цьому полі додавайте в бак ауксин або інший механізм.