Гербіциди від підмаренникачіпкого в зернових, ріпаку та сої

Сходи підмаренника розтягнуті в часі. Осіння хвиля зʼявляється разом з озимими зерновими та ріпаком, успішно зимує і навесні стартує раніше за культуру. Весняна хвиля сходить у ярих зернових, сої, гороху та просапних. Тому одна обробка не завжди закриває проблему: на полях з великим запасом насіння варто розраховувати і на осінній, і на весняний контроль.

Найбільших втрат підмаренник завдає в озимій пшениці, ячмені та ріпаку, де він встигає перерости культуру і переплести стеблостій. Відчутно шкодить він і в сої, гороху, льоні, де культура має слабку конкурентну здатність на старті. На соняшнику, картоплі, моркві та нуті головне завдання - не допустити масових сходів, тут краще працює ґрунтовий екран.

Важливий момент для агронома: молодий підмаренник у фазі кількох кілець листків контролюється значно легше, ніж переросток, що вже обплітає культуру. Чим довше відкладається обробка, тим більше залежність від потужних сумішей і тим вищий ризик неповного результату.

Лише хімічний захист підмаренника працює гірше, ніж поєднання агротехніки й гербіцидів. Почати варто з поля і насіння:

• чисте посівне насіння - очищення від домішок зменшує занесення бурʼяну на нові поля;
• сівозміна з чергуванням озимих, ярих і просапних культур розриває цикл бурʼяну;
• післязбиральне лущення і провокація сходів перед сівбою дають змогу знищити частину проростків механічно або гербіцидом суцільної дії;
• оптимальна густота і рівномірні сходи культури пригнічують пізні хвилі підмаренника.

Гербіцидна частина будується за принципом «що раніше, то надійніше». На ріпаку й сої основу закладають ґрунтові препарати до сходів культури, а на зернових ключова обробка припадає на вегетацію, коли бурʼян має кілька кілець листків і активно росте. Якщо осіння обробка озимих неможлива, весняну проводять одразу після відновлення вегетації, не чекаючи, поки підмаренник почне вилазити на культуру.

У зерновому клині вибір найширший. Препарати різняться механізмом дії, нормою і тим, наскільки великий підмаренник вони здатні взяти.

• Старане Преміум 330 (флуроксипір) - класичний ауксин саме під підмаренник і березку. Зернові 0,3–0,5 л/га, кукурудза 0,5–0,6 л/га.
• Гроділ Максі 375 (амідосульфурон + йодосульфурон з антидотом) - бере підмаренник різного розміру. Пшениця і ячмінь 0,09–0,11 л/га, кукурудза 0,1 л/га, льон 0,1–0,11 л/га.
• Дербі 175 (флуметсулам + флорасулам) - сильна дія на підмаренник і ромашку в пшениці та ячмені, 0,05–0,07 л/га.
• Квелекс 200 (галауксифен-метил + флорасулам) - поєднання ауксину та ALS-інгібітора, 0,05–0,06 кг/га (50–60 г/га).
• Пріма і Дисулам (флорасулам + ефір 2,4-Д) - 0,4–0,6 л/га, підходять для пшениці, ячменю, кукурудзи, проса, сорго.
• Пріма Форте (флорасулам + амінопіралід + 2,4-Д) - 0,5–0,7 л/га, коли разом з підмаренником є осоти й ромашка.
• Дікафлор 440 (дикамба + флорасулам) - 0,25 л/га на пшениці, ячмені й кукурудзі.
• Лівендор (МЦПА + флорасулам) - 1,0–1,5 л/га на озимій пшениці та кукурудзі.

Якщо поле засмічене ще й вівсюгом, метлюгом чи лисохвостом, доцільно одним проходом закрити обидві групи: Аксіал Крос 050 (0,7–0,9 л/га) на пшениці та ячмені або Паллас Екстра 317 (0,075–0,09 кг/га) на пшениці.

Ріпак. Тут підмаренник небезпечний особливо, тому основа - ґрунтовий кломазон відразу після сівби: Бамбу (0,15–0,2 л/га), Каліф 480 (0,15–0,2 л/га), Левіас (0,15–0,25 л/га) або готова суміш з метазахлором Каліф Мега (2,5–3,0 л/га). По сходах ріпаку підмаренник добирають ауксинами: Белкар Флекс на озимому ріпаку (0,25 л/га) чи Елсвін на озимому та ярому (0,2–0,3 л/га). Для гібридів Clearfield є Нопасаран (1,0–1,5 л/га).

Соя і горох. На сої до сходів вносять кломазон: Каліф 480 (0,15–0,5 л/га), Левіас (0,2–0,5 л/га), Клодекс ПРО (0,15–0,2 л/га до сходів або 0,4–0,7 л/га по сходах культури). По вегетації працюють Базагран Про (1,5–3,0 л/га на сої й горосі), Евентус (1,6–2,0 л/га на сої), Корум (соя 1,25–2,0 л/га + ПАР, горох 1,25–1,5 л/га + ПАР) і Пульсар Флекс (1,0–2,0 л/га на сої та горосі).

Соняшник, картопля, морква, нут. Тут доречний ґрунтовий Рейсер на флурохлоридоні (2,0–3,0 л/га), який стримує підмаренник разом з пасльоном і дурманом. На стійких гібридах соняшнику по вегетації можна застосувати Пульсар Флекс (1,2–2,0 л/га).

Більшість препаратів для зернових містять ALS-інгібітори: сульфонілсечовини, флорасулам, флуметсулам, імазамокс. Якщо роками застосовувати лише цю групу, у популяції підмаренника накопичуються рослини зі зниженою чутливістю, і бурʼян перестає реагувати на звичну норму. Тому стратегію варто будувати на чергуванні або поєднанні механізмів:

• ALS + ауксин в одній каністрі - Квелекс 200, Пріма, Дисулам, Дікафлор 440, Лівендор, Пріма Форте;
• чистий ауксин - Старане Преміум 330 як партнер або альтернатива сульфонілсечовинам;
• кломазон - інший механізм для ріпаку та сої, який не повʼязаний з ALS;
• бентазон і флурохлоридон - додаткові групи для сої та просапних.

Практичне правило: не повторювати одну діючу речовину на тому самому полі кілька сезонів поспіль, тримати повну норму і обробляти молодий бурʼян. Якщо після обробки підмаренник лише призупинився і знову відріс, це сигнал перевірити поле на резистентність і змінити механізм дії в наступному сезоні.