Гербіциди від березкипольової на стерні, у зернових і кукурудзі

Березку польову часто плутають з гречкою березковидною (гірчаком березковидним, Fallopia convolvulus). Обидва бур'яни мають виткі стебла і стрілоподібне листя, але біологія різна, а отже, і препарати.

• Березка польова - багаторічник, з'являється з кореневих паростків вогнищами, має великі білі чи рожеві квітки-лійки. Знищується лише системними гербіцидами з доброю пересуваністю в корінь.
• Гречка березковидна - однорічник, сходить з насіння рівномірно по полю, має дрібні зеленуваті квітки в пазухах листків і розтруб біля основи листка. Її добре контролюють сульфонілсечовини, бентазон, імідазолінони і ґрунтові гербіциди.

Правильна ідентифікація заощаджує обробку: проти березки польової даремно застосовувати препарати, які на неї лише пригнічують надземну частину.

Найрезультативніше березку знищують у післязбиральний період. Після збирання колосових рослини відростають, а наприкінці літа і восени поживні речовини активно рухаються від листя до коренів. Гліфосат, нанесений у цей час, разом з ними потрапляє в кореневу систему і знищує бруньки відновлення.

• Геліос Екстра (Агрохімічні технології) - калійна сіль гліфосату, на осоти, березку та інші коренепаросткові 4,0–5,5 л/га.
• Геліос Максі (Агрохімічні технології) - амонійна сіль у гранулах, на осоти, березку і молочай 3,0–5,0 кг/га.
• Гліфоган 480 (ADAMA) - ізопропіламінна сіль, для полів під посів, парів, садів і виноградників.

Щоб обробка спрацювала, важливо:

• дати березці відрости і сформувати достатню листкову поверхню, не дискувати поле до обробки;
• обробляти активно вегетуючі рослини, не в посуху і не після заморозку;
• не проводити обробіток ґрунту, доки препарат не перемістився в корені;
• повторювати захист кілька сезонів поспіль - запас бруньок у коренях великий.

Перед обробкою стерні варто оцінити стан рослин: запилене, пригнічене посухою або пошкоджене технікою листя поглинає препарат гірше. Для кращого результату використовують чисту воду, помірний об'єм робочого розчину і не працюють у вітряну погоду. Ефект гліфосату на березці проявляється поступово, тому оцінювати його слід не одразу, а після того, як рослини повністю пожовкнуть.

У посівах культур березку стримують синтетичні ауксини, які також добре пересуваються по рослині. Повного знищення кореневої системи за одну обробку вони зазвичай не дають, але зупиняють ріст, не дають обвити культуру і послаблюють осередки.

• Діален Супер 464 (Syngenta) - 2,4-Д з дикамбою, на пшениці та ячмені 0,5–0,7 л/га, на кукурудзі 1,0–1,25 л/га.
• Агрітокс Турбо (Nufarm) - МЦПА з дикамбою, 0,6–1,2 л/га на пшениці озимій і ячмені ярому, на кукурудзі 0,75–1,25 л/га.
• Альфа-Дикамба (ALFA Smart Agro) - дикамба, 0,15–0,3 л/га на колосових, 0,4–0,6 л/га на кукурудзі; часто йде партнером у бакові суміші.
• Дисулам (Агрохімічні технології) - ефір 2,4-Д з флорасуламом, 0,4–0,6 л/га на зернових і кукурудзі.
• Лівендор (ALFA Smart Agro) - МЦПА з флорасуламом і антидотом, 1,0–1,5 л/га на пшениці озимій та кукурудзі.
• Агер Форте (Sumi Agro) - МЦПА, 0,7–1,0 л/га на пшениці та ячмені, також на кукурудзі.
• Кордус Флекс (Corteva) - дикамба з нікосульфуроном і римсульфуроном та антидотом для кукурудзи, закриває і злакові бур'яни, і березку.

Обробку проводять, коли березка має кілька листків і довжину пагонів, достатню для поглинання препарату, але ще не обвила культуру. На зернових важливо дотриматися фази культури, допустимої для ауксинів.

Ауксини чутливі до умов внесення: у спеку зростає ризик випаровування і знесення на сусідні чутливі культури, наприклад соняшник, сою чи виноградники. Тому обприскування планують у прохолодні години, з великокрапельними розпилювачами і на безпечній відстані від чутливих посівів.

У соняшнику та сої вибір проти березки польової обмежений, тому головну роботу роблять у сівозміні - на стерні колосових і в кукурудзі. Натомість однорічну гречку березковидну в цих культурах контролюють добре:

• соняшник: Експрес 75 та Експрес Голд на гібридах ExpressSun, Геліантекс Про, Геліантекс, Каптора 48 на гібридах Clearfield;
• соя: Базагран Про і Альфа-Бентазон на основі бентазону, ґрунтовий Зенкор Ліквід;
• колосові: Гренадер, Гренадер Максі, Гроділ Максі 375, Дербі 175, Квелекс 200;
• кукурудза: Альфа-Маїс; на ріпаку та буряках - Ділар.

У садах і виноградниках березку в пристовбурних смугах і міжряддях знищують гліфосатом Гліфоган 480 або контактним Баста 150 SL, не допускаючи потрапляння розчину на зелені частини дерев і кущів.

Березку не знищити за один сезон - потрібна програма на кілька років, яка поступово виснажує запас кореневих бруньок.

• щороку обробляти стерню системним гербіцидом після відростання березки;
• у зернових і кукурудзі використовувати ауксини, чергуючи дикамбу, 2,4-Д і МЦПА;
• поєднувати ауксин з інгібітором ALS (флорасулам, сульфонілсечовини), щоб розширити спектр і зменшити ризик резистентності;
• не використовувати гліфосат роками як основний інструмент - додавати ауксини і глюфосинат у садах;
• зменшувати глибокий механічний обробіток на засмічених полях, бо він розрізає корені і розносить березку;
• підтримувати густий, добре розвинений посів, який пригнічує березку затіненням.

Для гречки березковидної ризик резистентності вищий у сульфонілсечовин та імідазолінонів, тому в сівозміні їх варто чергувати з бентазоном, ауксинами і ґрунтовими препаратами.

Результат системної роботи видно не одразу: осередки березки зменшуються з кожним сезоном, і через кілька років поле можна утримувати чистим значно меншими зусиллями.