Фунгіциди від фузаріозупротруєння насіння і захист колосу

Інфекційний запас накопичується на рештках кукурудзи і зернових колосових, тому пшениця після кукурудзи на зерно - класичне поле підвищеного ризику. Мінімальний обробіток, за якого рештки лишаються на поверхні, ще більше збільшує кількість спор. Для колосу критичний період - цвітіння: якщо в цей час ідуть дощі або тримається висока вологість, спори з решток потрапляють на пиляки і заражають колосок.

Коренева форма розвивається там, де рослини ослаблені: пересушений або перезволожений ґрунт, глибока сівба, ушкодження шкідниками, нестача фосфору і калію. Посів насінням із прихованою інфекцією без протруєння практично гарантує осередки гнилі вже на сходах.

Варто памʼятати, що симптоми кореневої гнилі на сходах легко сплутати з нестачею живлення або ушкодженнями шкідниками. Тому діагноз підтверджують, викопуючи рослини і оглядаючи основу стебла і корені: бурі витягнуті плями і рожевуватий наліт - характерні ознаки фузаріозу. Лабораторний аналіз насіння перед сівбою показує рівень зараженості і допомагає вибрати протруйник відповідної сили.

• Попередник. Уникати пшениці після кукурудзи на зерно і повторних посівів колосових, особливо на полях з історією хвороби.
• Рештки. Ретельно подрібнювати і загортати стебла кукурудзи та солому, щоб прискорити їх розклад.
• Насіння. Сіяти здоровим, відкаліброваним насінням і обовʼязково протруювати його.
• Сорт і гібрид. На полях із високим ризиком обирати менш сприйнятливі сорти пшениці та гібриди кукурудзи.
• Живлення. Збалансувати азот і не допускати вилягання, бо полеглий посів довше лишається вологим.
• Збирання. Збирати вчасно і швидко досушувати зерно, щоб гриб не продовжував розвиток у купі.

Ці заходи не виглядають ефектно, але саме вони визначають, наскільки високим буде інфекційний фон на момент цвітіння. На полі з чистою сівозміною і загорнутими рештками фунгіцид працює в комфортних умовах, а на полі з кукурудзяною соломою на поверхні навіть добрий препарат лише частково стримує хворобу.

Протруєння - основа захисту від кореневої форми, бо обприскування по листу до кореня не дістає. Для зернових колосових у підборці є кілька рівнів захисту:

• Баритон Супер (1,0 л/т) - флудиоксоніл, протіоконазол і тебуконазол для пшениці та ячменю, контакт на поверхні зерна плюс системна дія всередині.
• Вайбранс Тріо (1,5–2,0 л/т) і Кінто Плюс (1,0–1,5 л/т) - поєднання флудиоксонілу, SDHI і триазолу, три різні механізми для полів із сильним фоном гнилей.
• Ларімар (0,3–0,4 л/т) і Вінцит Форте - з тіабендазолом, що спеціалізується на фузаріозі і пліснявінні.
• Кінто Дуо, Авіценна, Авіценна Плюс - з прохлоразом проти кореневих гнилей і насіннєвої інфекції.
• Венцедор - тирам і тебуконазол, контактна стерилізація поверхні зерна.
• Кантаріс - прохлораз і флутріафол разом з тіаметоксамом, коли поряд із гнилями треба захистити сходи від шкідників.

Для сої та гороху підходять Вайбранс RFC (1,0 л/т), Авідо і Кватрофорс, які поряд із фузаріозом закривають пітіозні гнилі. Кватрофорс також застосовують на ріпаку в нормі 1,5–1,8 л/т.

Якість протруєння важить не менше, ніж вибір препарату. Насіння має бути рівномірно вкрите робочою рідиною, без пропусків і злипання, а протруйник наносять завчасно, щоб він встиг висохнути до сівби.

Проти фузаріозу колосу обробку проводять на початку цвітіння, коли пиляки виходять назовні. Пізніше обприскування вже не зупинить інфекцію всередині колоска. Основу складають триазоли з добрим перерозподілом по колосу:

• Ауріс - тебуконазол, пропіконазол і протіоконазол, по колосу 0,7–1,0 л/га;
• Айріс (1,0 л/га) - тебуконазол для пшениці озимої;
• Вербен (0,6–1,0 л/га) - протіоконазол з проквіназидом;
• Максентіс і Болівар Форте - триазол у парі зі стробілурином;
• Баррет і Бампер Супер 490 - з прохлоразом, працюють і по прикореневих гнилях;
• Корвізар М, Кустодія - для програм на пшениці з кількома хворобами одночасно.

Окрема група - бензимідазоли. Кросбі (0,4–0,6 л/га) поєднує пропіконазол і тіофанат-метил, Варос на тіофанат-метилі працює на зернових колосових у нормі 1,2–1,5 л/га, Карбезим на карбендазимі - на пшениці озимій. Їх доцільно ставити як партнера до триазолу, а не самостійно.

Більшість препаратів проти фузаріозу містять триазоли групи DMI, тому ризик втрати чутливості реальний. Якщо протруйник, обробка в кущіння і обробка колосу побудовані лише на триазолах, гриб отримує тиск одного механізму впродовж усього сезону.

• протруйник обирати з контактним партнером - флудиоксонілом, тирамом або SDHI;
• на колос ставити інший набір триазолів, ніж у листовій обробці;
• бензимідазоли використовувати лише в сумішах і не частіше одного разу за сезон;
• не знижувати норму: недодозування на колосі дає слабкий захист і прискорює відбір стійких рас.

Хімічний захист лише знижує ризик, а повністю виключити фузаріоз у дощове цвітіння неможливо. Тому програму завжди поєднують з агротехнікою і контролем якості зерна після збирання.